Сьогодні зірвалося чергове засіданні Національної ради з питань теле- та радіомовлення, де підводилися підсумки конкурсу на право мовлення у звязку із заявою члена Нацради Віктора ЛЕШИКА (призначеного в Нацраду за президентською квотою) про відмову підписувати будь-які протоколи конкурсних рішень. Про це повідомили Прес-службу УНП проінформовані джерела в Нацраді.

Коментуючи цю ситуацію, заступник голови Нацради Віталій ШЕВЧЕНКО назвав цей скандал "унікальним", оскільки, "мабуть, вперше за 10 років, на засіданні офіційно говорилося про те, що для одних телеканалів звязківці справно прораховують частоти, а заявки інших телерадіоорганізацій (тих, які не угодні владі) тримають без розгляду".

Віталій ШЕВЧЕНКО наголосив, "що по суті цей скандал є віддзеркаленням досі приховуваного протесту проти намірів влади перетворити Нацраду на механізм тупого голосування".

"Тактичною хитрістю Адміністрації Президента" назвав рішення Тимчасової спеціальної комісія Верховної Ради з опрацювання законів про внесення змін до Конституції України взяти за основу законопроект, яким передбачається провести вибори президента парламентом у 2006 році, голова Аналітичної ради УНП, член Центрального Проводу УНП Олександр МОСІЮК.

На його переконання, "діюча влада все ще не відмовилася від ідеї обирати Президента парламентом уже в 2004 році, і рішення Комісії є тактичною хитрістю для запобігання збурень в українському суспільстві".

"Сама ідея обирати президента на термін менше двох років, а практично, з урахування конкретних термінів президентських та парламентських виборів, на рік - є політичним нонсенсом", - зазначив Олександр МОСІЮК.

За його словами, "проект, який Комісія ухвалила за основу, має бути повністю ідентичний до уже раніше схвалених Конституційним Судом, в іншому разі він має бути повторно направлений до КС".

З високою ймовірністю Олександр МОСІЮК прогнозує, що "влада спробує обдурити парламент та виборців в день голосування за зміни до Конституції, бо мета кучмівської команди - скасування всенародних президентських виборів саме у 2004".

Олександр МОСІЮК не виключений варіант, що "будуть намагатися ухвалити зміни до Конституції, в яких не буде визначено терміну, коли вперше обиратиметься Президент через парламент". "Це також буде обманом виборців, оскільки, не виключено, що після цього пропрезидентські сили звернуться до КС, який себе ствердив як лакей режиму, з тим, щоб вибори президента в парламенті провести уже в 2004 році".

"Коли я розпочинав свою професійну діяльність інженером на Жулянському машинобудівному заводі (місто Вишневе Київської області), наприкінці радянської доби нам у цех надійшли два прилади, вироблені нашими суміжниками. Перший працював, інший відмовлявся. Коли ми розгвинтили його і заглянули в нутрощі, то побачили, що всі внутрішні кріплення перевязані мотузкою, і всередині записка: "Хлопці, пробачте кінець місяця, треба давати план, а ми не встигаємо. Зберіть самі".

"Згадалася мені ця історія, коли я перечитав підписаний Президентом бюджет-2004. Штампувався він нашвидкоруч, недоробка на недоробці, і збирати його ще докупи не один день", - говорить Євген ЖОВТЯК.

"Наступного вівторка, 23 грудня, списи у сесійному залі парламенту ламатимуться не лише довкола конституційних законопроектів. На голосування також буде винесено багатостраждальний паровозик за номером 4000-1, який ще місяць тому мав бути пристикований бо бюджету, однак не судилося", - таким є прогноз на наступний тиждень пленарних парламентських засідань народного депутата, члена політичної групи Української народної Партії фракції Наша Україна, члена Бюджетного комітету Євген ЖОВТЯКА.

"Йдеться про 100-сторінковий законопроект, яким запропоновано внести десятки змін не лише до базових податкових законів, але й до проголосованого більшістю менше місяця тому Державного бюджету України на 2004 рік. Таким чином, підтверджується думка опозиції про те, що у тому вигляді, у якому бюджет було проголосовано 27 листопада, він є нежиттєздатним і небезпечним і для економіки, і для добробуту українців", - говорить Євген ЖОВТЯК. За його словами, першими оговталися лоббісти тих галузей, пільги для яких було скасовано разом із ухваленням держбюджету. Тож, законопроект 4000-1 відновлює податкові пільги для автомобільної промисловості, суднобудівництва, виробництва бронетехніки, боєприпасів та авіаційної промисловості. Окрім того, ті ж самі депутати, котрі покірно голосували за те, щоб аграрії були позбавлені права на відшкодування ПДВ у випадку екпорту сільськогосподарської продукції за митні межі України, тепер вимагають, щоб ця вбивча для конкурентноздатності вітчизняних товарів норма була скасована. Якщо законопроект буле проголосовано, то одна з його статей поновить у правах Закон про державну підтримку книговидавничої справи в Україні, і вітчизняні книговидавці користуватимуться пільгами з ПДВ, податку на прибуток та по митному тарифу і наступного року бюджет-2004, як відомо, наразі їм в цьому праві відмовляє. І останнє, на що звертає увагу Євген ЖОВТЯК, це спроба юридично впорядкувати питання оподаткування ПДВ житла, оскільки прямолінійне скасування відповідної пільги може призвести до виникнення зобовязань по ПДВ не лише на первинному ринку новозбудованого житла, але й, якби абсурдно це не виглядало, також при оборудках на вторинному ринку. Законопроект 4000-1 чітко встановлює, що базою оподаткування є "перша поставка житла чи то готового новозбудованого, чи першого продажу реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації".

Окрім законопроекту 4000-1, підсумовує Євген ЖОВТЯК, насьогодні у Верховній Раді України зареєстровано вже понад десяток інших законодавчих ініціатив, спрямованих на латання дірок у бюджеті-2004.