25 січня - рівно рік, як одна зі складових "Нашої України" - Український Народний Рух - наважився на крок, який багатьма розцінювався як досить ризикований: зміну назви. Так на політичній карті України з'явилася Українська народна партія. Підсумки річної роботи партії з новим брендом ми попросили підбити лідера УНП Юрія КОСТЕНКА.

-Зміна назви, як ми й прогнозували, стала не простою формальністю, а дала партії нові перспективи. Це відкрило доступ до нас тим, хто наприкінці 80-х започатковував Народний Рух за перебудову, але в силу різних обставин пізніше відійшов від активної політики. До нас почали йти також люди, які, можливо, і не думали займатися політикою, але яких "політика знайшла" в останні рік-два - підприємці, журналісти, вчителі. Люди починають розуміти: змінити стан справ в українській державі може не хтось, а вони, і зробити це можна через участь у політичній партії. Збільшення чисельності наших лав, в тому числі й людьми знаковими, свідчить, що в УНП вони побачили ту силу, з допомогою якої можна боротися не лише за владу в Україні, але й робити цю державу українською за суттю.

Зміна назви дозволила консолідувати й активізувати патріотичний електорат в центральних та деяких східних регіонах України. Швидкість, з якою поповнюються ряди Української народної партії в Черкаській, Кіровоградській, Полтавській чи навіть Харківській областях, свідчить, що патріотична ніша є перспективною не лише на Заході, а своїми діями ми дали можливість патріотичним людям активно долучатися до політики.

За рік роботи під новою назвою наша партія, використовуючи солідний досвід організаційної діяльності, вийшла з новими для української політики ініціативами. Це, зокрема, проведення Днів партії в регіонах задовго до виборчої компанії. Наші діалоги, які відбуваються не лише в обласних центрах, але і в районах, селах, дозволяють і доносити до людей політику блоку "Наша Україна" та партії, і враховувати головні потреби виборця при формуванні політичної позиції.

Ще одна ініціатива - крок за кроком привести у відповідність до європейських стандартів стан внутріпартійної демократії, програмові документи, що дасть можливість першими серед правоцентристських партій України вступити до Європейської народної партії. Наші Статут та Програма, ухвалені протягом минулого року, віддзеркалююсь європейські підходи і норми.

Як суттєву проблему ми визнали те, що тривале перебування національно-демократичних сил в опозиції породило цілу плеяду "професійних опозиціонерів", які бояться йти у владу. Чотири року тому, на установчому з'їзді УНР, ми проголосили намір боротися за владу, а рік тому було взято курс на формування організаційних низових структур, які б доходили до кожної виборчої дільниці. Лише в такий спосіб можна активно як залучати до виборів наших прихильників, так і контролювати виборчі перегони. Завдання боротися за владу в Україні на сьогодні, як на мене, є найважливішим для нас, і така наша в доброму сенсі агресивна політика знаходить все нових і нових прихильників.

І, нарешті, ще один показник. Попри нову назву, рівень довіри до УНП, як свідчать результати соціологічних опитувань, сьогодні кореспондується із найвищим рівнем довіри до правоцентриських політичних сил. Це підтверджує, що ми не лише не втратили від зміни назви, а набираємо оберти.

Для пересічного громадянина 2004 рік пов'язується із можливістю зміни влади, яку виборець пов'язує здебільшого зі зміною Президента. У блоці "Наша Україна" УНП стала надійною опорою Віктора ЮЩЕНКА, якого Українська народна партія першою висунула в якості кандидата від демократичних сил на президентські перегони. Наступним завданням, після перемоги кандидата від демократичних сил на президентських виборах, наша партія ставить підготовку до виборів 2006 року. Демократичні сили мають сформувати цілісну владну піраміду на всіх рівнях - починаючи з міських та селищних рад і завершуючи Верховною Радою. Саме зі зміною якості влади на всіх рівнях можна очікувати швидких позитивних змін у нашій державі. Початком цих якісної змін має стати перемога Віктора Ющенка на виборах 2004 року, бо без зміни комуністичного менталітету української влади на найвищому рівні, неможливий перехід до політично відповідальної влади.