"Незважаючи на те, що України виключено із "чорного" списку FATF, моніторинг з боку цієї організації триватиме", - заявив член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна", народний депутат Борис БЕСПАЛИЙ, який брав участь у доопрацюванні Закону про протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. "Тим більше, - зазначив він, - зараз для відмивання коштів уже використовуються не українські банки, а, зокрема, офшорні зони".

"FATF на відміну від української влади діє прозоро й прогнозовано. Оскільки Україна послідовно виконувала вимоги FATF, то цілком логічно було сподіватися, що її виключили з "чорного" списку", - зазначив Борис БЕСПАЛИЙ. Він каже, що "основною причиною рішення FATF став ухвалений Верховною Радою Закон щодо протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом". Він також відзначив "важливу роль фракції "Наша Україна", оскільки базові законопроекти, які ухвалювалися на вимогу FATF, супроводжував перший заступник голови Комітету з питань фінансів та банківської діяльності, член партгрупи Народної партії фракції "Наша Україна" Віктор КАПУСТІН".

Депутат не прогнозує швидких політичних наслідків від виключення України з "чорного" списку FATF, оскільки "Україна віднесена міжнародною спільнотою до країн частково демократичних, і в нас існують великі проблеми із свободою ЗМІ, дотриманням прав людини та ін."

Щодо наслідків економічних, Борис БЕСПАЛИЙ прогнозує в першу чергу "оздоровлення банківської системи, що призведе до посилення зовнішньополітичної активності і може сприяти інвестиціям в Україну".

Партійне будівництво

"Формально позиции украинских правоцентристов во многом совпадают с европейскими. Но в чем состоит базовое отличие? В том, что большинство партий, которые сегодня называют себя демократическими, национал-демократическими, либерально-демократическими или даже коммунистическими, которые тоже называют себя демократами, вышли из старой политической системы, в том числе и из старой партийной системы", -- зазначив під час круглого столу на тему "Европейские и украинские правые: сходство и различие", організованого газетою "Понедельник", лідер Української народної партії, член групи Європейської народної партії в ПАРЄ Юрій КОСТЕНКО.

Тому, наголосив він, "проанализировав уставы партий, мы увидели, что так называемый принцип демократического централизма присутствует у большинства партий, которые на Украине именуют себя демократическими", а це "совершенно отличается от того, на чем строят свою деятельность политические партии в Европе, независимо от того, называются ли они право- или левоцентристскими". Серед базових принципів, на яких грунтується діяльність європейських демократичних партій, український політик відзначив "принцип передачи своих полномочий снизу-вверх, т. е. всю полноту власти имеют низовые партийные структуры, и они только делегируют часть свои полномочий на высший уровень для эффективной деятельности", "принцип принятия решений - прозрачность, понятные процедуры партийных дискуссий, обсуждение и принятие окончательного решения" та "избрание всех органов партии - абсолютно демократическая система, процедура тайного голосования, а сейчас переходят к процедуре избрания руководителя партии всеми членами партии".

"В этом смысле мы очень далеки от европейской демократии. Украинским партиям очень много нужно работать над своей внутренней демократией, партийной, прежде чем говорить, что они построят демократию в этой стране", -- вважає Юрій КОСТЕНКО.

Щодо економічної політики, народний депутат відзначив, що "на сегодняшний день трудно найти отличия между экономической политикой правоцентристов и левоцентристов" у Європі і не тут варто шукати різницю, оскільки "есть общий принцип - социально ориентированная рыночная экономика и, исходя из этого принципа, партии независимо от своей идеологической ориентации строят свои экономические программы".

Серед причин, чому саме правоцентристські партії в Європі набирають все більше ваги в плані впливу на всі процеси європейскої політики, він назвав "загрозу втрати національної ідентичності", пов'язану з политикою інтеграції в єдину Європу - "это самозащита любого народа, любой нации, чтобы во время интеграционных процессов они оставались испанцами, французами, немцами и т. д." "Имея опыт в европейской политике, я чувствую, что у них есть стремление своей политикой защищать именно национальную идентичность в интеграционных процесах", - зазначив Юрій КОСТЕНКО.

Він також наголосив на питанні міграції, яка спричинилася до значної кількості проблем, що "тезисы национальных демократов или правоцентристских партий становятся очень притягательными", оскільки "они в первую очередь акцентируют внимание на национальных приоритетах в деятельности любого правительства".

Повна версія матеріалу: "Понедельник", 23.02.2004 та на нашому партійному сайті: www.unp-ua.org

На тому, що для "классической правой идеологии на Украине сегодня нет электоральной базы - 2/3 граждан Украины живут за чертой бедности", акцентував увагу під час круглого столу на тему "Европейские и украинские правые: сходство и различие", організованого газетою "Понедельник", голова Аналітичної ради Української народної партії Олександр МОСІЮК. "Поэтому я бы рассматривал партии в политическом спектре в двух плоскостях, первая - культурно-историческая шкала и вторая - экономическая", - зазначає аналітик.

Він вважає, що "по культурно-исторической шкале, действительно, те партии, о которых мы сегодня говорим, относятся к правому центру". Однак щодо шкали економічної, каже Олександр МОСІЮК, українські партії, які позиціонуютсья політологами як праві, "намного ближе к социал-демократическим взглядам, поскольку в ВР выступают и голосуют за увеличение доли ВВП, распределяемой через бюджет, активно выступают за усиление социальной защиты, что абсолютно не характерно для европейских правых партий", які, навпаки, "выступают за минимальные налоги и за то, чтобы граждане самостоятельно защищались от рыночной стихии; в этих странах существуют экономические условия именно для такой идеологии".

"В этом отношении есть такое существенное отличие между украинскими правыми или правоцентристами и европейскими", - зазначив Олександр МОСІЮК.

Повна версія матеріалу: "Понедельник", 23.02.2004 та на нашому партійному сайті: www.unp-ua.org

"Гонитва будь-що здати об'єкти до 24 серпня може обернутися українськими "Трансваалями" - Євген ЖОВТЯК

"Рівно півроку залишається до річниці Незалежності України, але вже звідусіль линуть переможні реляції та запевнення трудових колективів і чиновництва про нові об'єкти, що стрункими шеренгами увіллються в продуктивні сили України саме 24 січня 2004 року, саме за два місяці до дати президентських виборів, - аналізує потік інформаційних повідомлень народний депутат України, член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна" Євген ЖОВТЯК. - У повній відповідності із "совковими" традиціями наприкінці серпня помазанником розрізатимуться червоні стрічки перед новобудовами шкіл і лікарень, станцій метро і дитсадків, спускатимуться на воду нові кораблі, і сходитимуть з конвеєрів ювілейні авто. Провладі ЗМІ наввипередки захльобуватимуться, що весь цей інвестиційний вибух став можливий йому, кандидату від влади (слово "від влади", природно, не фігуруватиме в репортажах).

Апофеозом дійства, на думку Євгена ЖОВТЯКА, буде відкриття автобану "Київ-Одеса" та прийняття в експлуатацію енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС, заплановані Кирпою та Тулубом саме на цьогорічне 24 серпня. "Кандидату від влади в той день - хоч розірвись. А будівельників вже тепер очікують аврал та штурмовщина, аби встигнути до терміну, на повен голос обумовленого можновладцями. Однак поза оком телевізійних камерах залишаться численні недоробки, які потім усуватимуться місяцями. Так недалеко і до українських "Трансваалів". Втішає лише те, що у декого вистачило розуму не поставити завдання ввести в експлуатацію до 24 серпня ц.р. новий міст через Дніпро", - підсумовує Євген Жовтяк.