Як повідомило агентство УНІАН, "український дипломат Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ заявляє, що його звільнено з роботи після того, як він дав інтерв'ю, в якому позитивно висловився про генерала СБУ Валерія КРАВЧЕНКА та припустив, що той керувався патріотичними мотивами у своєму вчинку".

УНІАН, цитуючи Богдана СОКОЛОВСЬКОГО, повідомляє, що після того, як він "19 лютого ц.р. прокоментував УНІАН заяви генерала СБУ В.КРАВЧЕНКА, заявивши, що працював разом з ним в одному посольстві і знає В.КРАВЧЕНКА як принципову, послідовну людину, не схильну до не аргументованих вчинків, 24 лютого його було викликано до Міністерства закордонних справ України і повідомлено про звільнення з дипломатичної служби". Причому, наголосив Б.СОКОЛОВСЬКИЙ в інтерв'ю, "це було зроблено "заднім числом": "Мене ознайомили з наказом, згідно з яким посада радника-посланника при Посольстві України в Австрії - у розпорядженні МЗС, яку я обіймаю, була скорочена ще 30 грудня 2003 року".

Дипломат заявив кореспондентові УНІАН, що "попросив надати завірену копію наказу, як це передбачено чинним законодавством, Кодексом законів про працю", але йому повідомили, що "не можуть надати такої копії, не пояснюючи чому". Він також зауважив, що "21 січня розмовляв з міністром ГРИЩЕНКОМ і ніяких наказів ще не було".

Б.СОКОЛОВСЬКИЙ повідомив, що "в МЗС він висловив свою думку стосовно зазначеного наказу, а також написав на ньому, що "не згоден" і вважає його "грубим порушенням законодавства та Конституції". Він напряму пов'язав звільнення з власним коментарем щодо заяв генерала СБУ В.КРАВЧЕНКА та своїми політичними поглядами, зокрема, своїм нинішнім членством в Українській народній партії. "Це мої переконання, і членство в конкретній партії не суперечить закону", - наголосив він.

В інтерв'ю УНІАН Б.СОКОЛОВСЬКИЙ повідомив, що має намір звертатися до суду та відстоювати свої права в рамках чинного законодавства України і Конституції. Крім того, повідомив дипломат, "він збирається у судовому порядку добиватися також покарання винних у його політичних переслідуваннях за останні роки", які він та його родина "пережили під час роботи за кордоном".

Довідка. Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ має ранг радника МЗС першого класу. Працював в МЗС 11 років, в т. ч. на посадах начальника управління у центральному апараті відомства, у США, ФРН, Австрії. З В.КРАВЧЕНКОМ працював у Посольстві в ФРН впродовж 1995-1997 років. У грудні 2002 року відмовився від подальшого перебування за кордоном та попросив про повернення до Києва згідно з чинним законодавством на ту ж посаду. Член Центрального проводу Української народної партії з 2003 р.

Джерело:
UNIAN http://www.unian.net/ukr/news/news-52369.html.

Заява

Заяву, приводом для якої стало повідомлення 24 лютого цього року радника-посланника Богдана СОКОЛОВСЬКОГО, який є активістом Української Народної Партії, про його звільнення з роботи в Міністерстві закордонних справ України у зв'язку зі скороченням цієї посади ще 30 грудня минулого року, тобто з порушенням чинного законодавства України, ухвалив сьогодні Центральний провід Народної партії. "Є всі підстави стверджувати, що дійсною причиною звільнення є його державницькі політичні переконання", - говориться у Заяві.

Цей факт названо "непоодиноким прикладом порушення прав громадянина України". "Масові порушення законодавства, утиски і переслідування за політичними мотивами, що розпочалися в Україні під час та після президентських виборів 1999 року, стали повсякденною практикою правлячого режиму. Це свавілля не могло не заторкнути й зовнішньополітичного відомства України. Незаконні дострокові відкликання дипломатів із закордонних відряджень всупереч національним інтересам України, багатомісячні поневіряння в очікуванні працевлаштування цих фахівців з чітко вираженим активним національно-патріотичним світоглядом, блокування їх кар'єрного росту стали невід'ємною реальністю і в Міністерстві закордонних справ України. Ні для кого не є таємницею, що порушення прав українських дипломатів відбувається внаслідок політичного тиску, який чинить на Міністерство Адміністрація Президента", - зазначено в документі.

"Нехтування законами України" названо рисою, яка "стала характерною для діяльності й Президента України та окремих високих посадовців на зовнішньополітичному полі". Так, "глава Української держави став головою в СНД, в якій Україна не має членства". Серед наслідків цього кроку Центральний провід Української народної партії називає той факт, що "президент забезпечує за рахунок українських платників податків існування та діяльність міжнародної структури, в рамках якої не було розв'язано жодної принципово важливої для України проблеми", у той час як "на підвищення мінімальних зарплат та поліпшення становища пенсіонерів Уряд не знаходить коштів".

Серед проявів нехтування законами названо також той факт, що "перший віце-прем'єр України всупереч вимогам чинного законодавства України підписує Угоду про ЄЕП до того, як щодо неї визначився Уряд України", і в той час, як "Верховна Рада України ще не ратифікувала цієї Угоди, вже весь державний механізм України повним ходом працює над підготовкою понад 100 документів на виконання її положень".

Автори Заяви зазначають, що "таке нецільове розтринькування бюджетних коштів може знайти відповідну кваліфікацію в Кримінальному Кодексі України".

Українська Народна Партія вважає, що це має стати предметом розгляду Генеральної Прокуратури України, і "ті, хто порушує закони, мають понести відповідальність". Вона звертається до держслужбовців України із закликом "чесно і гідно виконувати свої обов'язки в рамках закону, а не прислужувати злочинному режиму, час якого закінчується".

"Реальних результатів від поїздки спікера Володимира ЛИТВИНА до Азербайджану очікувати не варто, оскільки мову про азербайджанську нафту потрібно вести не з офіційним Азербайджаном, а компаніями, яким ця нафта належить", - зазначив член Комітету Верховної Ради з питань ПЕК, член політичної групи Народної партії Олекса ГУДИМА, коментуючи інформацію посла України в Азербайджані Бориса АЛЕКСЕНКА, що під час візиту спікера парламенту відбудуться переговори експертів щодо можливої участі азербайджанської сторони в проекті будівництва трубопроводу "Одеса-Броди".

На його думку, "голова Верховної Ради може вести розмову про дружні стосунки між Україною та Азербайджаном, але ефективність його розмов про використання нафтопроводу "Одеса-Броди" та його заповнення каспійською нафтою сумнівна, оскільки поклади азербайджанської нафти належать сьогодні західним компаніям".

Олекса ГУДИМА також відзначив, що "хотів би знати позицію спікера парламенту щодо використання нафтопроводу - чи то як державного, який можна вже заповнювати нафтою, чи, можливо, передачу нафтопроводу в концесію".лександр БАБАК.

Усі рекламні носії України - від вагонів "підземки" до шпальт поважних газет - рясніють оголошеннями про проведення конкурсу на кращу наукову роботу, присвячену дослідженню "Зеленої книги", що вийшла з-під пера лівійського лідера Муаммара КАДДАФІ. На переможців конкурсу, які найглибше висвітлять своєрідні соціально-економічні погляди прихильника "народних конгресів", очікують солідні грошові премії. Серед спонсорів інтелектуального змагання - Народне бюро (себто посольство) Лівії в Україні.

Народний депутат України Євген ЖОВТЯК стверджує, що реклама вже вдається взнаки - "Зелена книга" перестає бути предметом дискусій у вузьких колах, її обговорюють вже не лише на наукових симпозіумах, але й у дружніх компаніях, у поїздках громадським транспортом, чергах та парламентських курилках. Особливо резонансно звучать думки лівійського чільника про роль парламентів у політичному устрої держав світу, адже ці тези напевне мають своїх палких прихильників на київській Банковій вулиці: "парламенти - фальсифікація демократії", "партії розколюють суспільство" і т.д.

Словом, підсумовує Євген ЖОВТЯК, українська популяризація настільного бестселеру лівійських громадян поки що вдається на славу. Природно, постає питання: чому чиновники українського Міністерства закордонних справ не поспішають переймати досвід своїх лівійських колег? Чому вони не доручають вітчизняним амбасадам за кордоном організовувати та проводити аналогічні конкурси з метою ширше ознайомити іноземний загал із книжкою "Україна - не Росія"? Мало хто заперечуватиме, переконаний Євген ЖОВТЯК, що за умови професійного маркетингу та грамотного перекладу вона користувалася б популярністю не лише в державах, згаданих в її назві, але й у ширшому колі країн. Невідкладно вона має бути розміщена в Інтернеті - на сайті президентської канцелярії і на веб-сторінках українських представництв за кордоном. Окрім просування книги на тамтешні ринки, такий захід сприяв би й активізації діяльності українських посольств, зокрема, і в цілому підвищенню останнім часом підупалого з відомих причин іміджу України по той бік кордонів.

Щодо фінансування зазначених маркетингових заходів, Євген ЖОВТЯК як член Бюджетного комітету висловив готовність запропонувати зміни до бюджету, згідно з якими частина коштів, виручених за вчинення консульських дій (код бюджетної класифікації 15030000, сума - 274 мільйони гривень) частково спрямовувалася б цільовим методом на програму за №0832 "Фінансова підтримка пропаганди за кордоном українського надбання" (головний розпорядник - МЗС). Відповідно, має бути перейменовано і назву програми, долучивши слова "та книги Леоніда КУЧМИ "Україна - не Росія".

Телефон для розширеного коментаря: 8-050-310-1738