"Я зараз не можу зрозуміти, чи кандидат в Президенти України Віктор Янукович збирається реалізувати задекларовані цілі вступу до НАТО і ЄС. Натомість більш зрозумілі його дії, які далекі від європейських цінностей, в питаннях демократії і в питаннях економіки. Вони ближче до євразійських стандартів, до яких вже звикли українські олігархи. Так їм легше, ніж працювати з партнерами з ЄС, вони бояться працювати за прозорими схемами, тому що тоді не можна красти, вони звикли працювати за "тіньовими" схемами", - зазначив голова Народного Руху України, голова Комітету Верховної Ради з питань Євроінтеграції Борис ТАРАСЮК в інтерв'ю агентству УНІАН.

Б.Тарасюк зауважив, що програма Віктора Ющенка "10 кроків назустріч людям" цілком зрозуміла. І якщо говорити про її міжнародну складову, вона, можливо не так детально виписана. Але якщо порівняти дії фаворитів президентських перегонів - Віктора Ющенка і Віктора Януковича на чолі урядів, то уряд Ющенка фактично усунув усі проблеми, які накопичилися до того часу у взаєминах з ЄС.

"Протягом 7-8 місяців проблеми, які залежали від уряду, було усунуто. Залишилися проблеми на парламентському рівні.

За цей період почали діяти економічні і соціальні механізми, схожі з ЄС, почалися вирішуватися соціальні проблеми, люди почали нарешті отримувати пенсії, зарплати, які почали підвищуватися. Всі ці кошти були витягнуті з "тіні", на відміну від нинішнього уряду", - підкреслив народний депутат.

Борис Тарасюк переконаний, що програма Ющенка в разі його перемоги стане керівництвом до дії. Буде повернуто до практики прозорих схем в економіці і соціальній політиці: "Головне - увага до українського громадянина, інтересів держави. Якщо в короткий період буде досягнуто очевидних успіхів, в чому я переконаний, тому що ми були свідками цього, то однозначно наступний крок - заявка на вступ до ЄС. Треба продемонструвати своєю політикою своє бажання і готовність жити по-європейськи. На мою думку, протягом 1-2 років треба підготувати і продемонструвати ЄС, що ми готові серйозно сідати за стіл переговорів і вести переговори про укладення європейської угоди про асоціацію. Реалістично говорити про укладення європейської угоди впродовж 2-4 років".

"Якщо говорити про кошти, які потрібні на адаптацію до європейського законодавства, то на минулий рік в бюджеті на потреби в цілому на питання європейської інтеграції було виділено десь півтора мільйона гривень. На цей рік ці кошти збільшено майже вдвічі. Загальнодержавна програма адаптації українського законодавства до законодавства ЄС остаточно була схвалена в цьому році і стала законом. Тому говорити про фінансовий бік адаптації можна лише після повного річного циклу виконання цієї програми. Ніяких мільярдів для адаптації не треба. На цьому етапі це одиниці мільйонів.

Але якщо врахувати процес більш ширший, приміром, підготовка фахівців, то, звичайно, це можна віднести на будь-яку статтю видатків: вища освіта, євроінтеграція. Тому що законотворчий процес іде незалежно від того, чи буде Україна в ЄС, чи ні. Але ми повинні політично визначити мету, в якому напрямі розвиватиметься наше законодавство.

Якщо, як задекларовано виконавчою владою і сприйнято законодавчою, цією метою є адаптація нашого законодавства до ЄС, то ми повинні відповідно у своїй законотворчій роботі виходити саме з цих критеріїв. Це завдання, перш за все, органів виконавчої влади - Кабінету Міністрів, який має готувати проекти законів з урахуванням нових завдань і реалій. Тобто будь-які законопроекти, які виходять з стін уряду, не повинні суперечити законодавству ЄС, повинні йому відповідати", - зазначив голова Комітету.