[проект журналістських розслідувань, м. Суми]

Безпрецедентне ігнорування Конституції і законів України під час довиборів до Сумської обласної ради за округом № 22.

Особливий "талант" в цьому проявив голова окружної виборчої комісії Леонід Больбіт. Спочатку він відмовився реєструвати кандидатом суперника "правильного" претендента - першого заступника голови Сумської ОДА Володимира Руденка, хоча жодних законних підстав для цього не було. Таким чином, мешканцям округу довелося "обирати" між ставлеником пана Щербаня і позначкою "Проти всіх". Але на цьому сюрпризи не закінчилися. Голова ОВК проявив гідну повагу впертість у відмові надавати зацікавленим особам будь-яку інформацію по довиборах.

Для початку, дані щодо складу дільничних виборчих комісій з адресами ДВК не були у встановлений законом термін опубліковані в офіційному виданні Сумської райдержадміністрації - газеті "Вперед". Як пояснили головний редактор видання Людмила Говійна і сам пан Больбіт, виділених виборчкому грошей ледь вистачило на те, щоб опублікувати повідомлення про дату виборів, а також біографію і програму єдиного кандидата В.Руденка. Тож єдиним способом дізнатися про місцеперебування ДВК лишалося безпосереднє звернення до голови окружкому.

22 жовтня (за два дні до виборів) до ОВК завітали журналісти газети "Ваш шанс" і Центру досліджень регіональної політики Костянтин Єлішевич і Сергій Моша. Після пред"явлення журналістських посвідчень вони зажадали від голови окружкому даних щодо складу ДВК та їх місцеперебування.

Пан Больбіт спочатку заявив, що такої інформації він надавати не повинен, оскільки такої вимоги немає в Законі про вибори до органів місцевого самоврядування. Коли йому було вказано конкретні статті щодо гласності і відкритості виборчого процесу, мотивація дещо помінялася - з"явилися якісь невідкладні справи, що потребували термінового вирішення, до того ж з"ясувалося, що ОВК не формує дільничних комісій, не відповідає за їх роботу і взагалі нічого не знає. Виникло логічне запитання - а чим же тоді займається ОВК? Врешті-решт журналістам було запропоновано зайти через годину.

У вказаний час (приблизно о 14.30.) журналісти знову завітали до комісії разом з прес-секретарем обласного штабу кандидата в Президенти Віктора Ющенка Аллою Яровою, але пана Леоніда на робочому місці не знайшли, хоча, згідно з графіком роботи ОВК, він працює в робочі дні з 8.00. до 17.00. з перервою між 12 і 13.00. Люди, котрі чергували в кабінеті № 27 Сумської РДА, повідомляли, що лише п.Больбіт має право надавати інформацію, тож або чекайте невизначений термін, або приходьте ще. Все ж хвилин за 15 голова з"явився в кабінеті, але повідомляти інформацію щодо виборів відмовлявся і надалі. На запитання, яким же чином виборці можуть дізнатися про місцеперебування ДВК, він плутано пояснював, що місцевим жителям рознесли запрошення, що вони мають право довідатися, де їм голосувати, а от журналісти - ні, бо взагалі невідомо, хто вони такі (зокрема, він заявив, що нічого не знає про одну з найпопулярніших газет Сумщини - "Ваш шанс"). Впертому чиновникові довелося пояснити, що він порушує Конституцію і ряд законів України, тому в разі ненадання необхідної інформації до ОВК буде викликано юриста і складено акт про умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, що містить ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 171 КК України, та є відмовою від виконання своїх посадових (службових) обов`язків. Пан Леонід занервував ще більше, почав "тикати" журналістам і врешті-решт пред"явив документи по виборах, фактично визнавши, що до цього він просто морочив зайнятим людям голову.

Адреси дільничних комісій довелося просто переписати, оскільки надати копії документів незламний голова відмовлявся й надалі. Але сюрпризи на цьому не завершилися. По-перше, всі (!!!) ДВК, згідно з документацією, не мали номерів, тож розрізнити їх можна було лише за принципом "ця у Северинівці, а ця у Степанівці". Далі - більше, в деяких комісій не було навіть адрес. На запитання, що ж було написано в тих міфічних "запрошеннях", які начебто розсилалися виборцям, пан Больбіт дав геніальну відповідь, що точні адреси вказувати не обов"язково, оскільки в селі усі і так все знають (!!!) Тож інформування журналістів після довгих і виснажливих дискусій обмежилося тільки цими "кастрованими" даними.

Гідним апогеєм "безпредєлу" стали самі, з дозволу сказати, "вибори" 24 жовтня, "переможець" яких був відомий з самого початку. Зрозуміло, що окружна комісія жодних порушень не зафіксувала, оголосивши, що на дільниці прийшли 27 тисяч громадян, з яких 23 тисячі підтримали провладного кандидата. Натомість незалежні спостерігачі зауважили набагато нижчу явку виборців. Не обійшлося без цілком прогнозованих спроб вкидання бюлетенів, "голосування" без документів, тиску чиновників на людей, виїздів з скриньками для голосування без відповідного прохання виборців. Оскільки спостереження було організоване далеко не на всіх дільницях, можна не сумніватися, що ці спроби нерідко мали успіх. Так завершилася виборча вакханалія місцевого масштабу, зумовлена виключно тим, що високопоставленому чиновнику захотілося мати "запасний аеродром" на випадок, якщо президентські вибори завершаться не так, як декому б хотілося. Але "народні обранці" даремно сподіваються, що "дрібний" адмінресурс загубиться на фоні "великого". Нова влада не забуде провести "інвентаризацію" фальшивих депутатів і ситуація, коли і виконавчу, і законодавчу вертикаль країни становлять одні і ті ж люди, не повториться вже ніколи.