Якщо спробувати скласти докупи всі способи фальсифікацій на цьогорічних виборах, мабуть, вийде не один грубезний том для повчання нащадків.

З-поміж проблем переважно наголошується на неточностях у списках виборців, через що значна частина українців так і не змогла проголосувати 31 жовтня 2004 р. Але деякі спритники від політики доводять, що голос громадянина може бути неврахованим навіть при цілком легітимному голосуванні.

За день до виборів досить цікавий прецедент стався в Охтирці - центрі територіального виборчого округу № 165, що на Сумщині. Голову місцевої ТВК Григорія Довганя було знято зі своєї посади рішенням Сумського апеляційного суду. Причина - пан Довгань в якості депутата міськради підписав звернення до громадян з закликом голосувати за кандидата Віктора Януковича. Надміру активного <бойківця> позбавили посади, а його місце посів ще один <представник> <популярного> кандидата Леонід Дрозд. Втім, чеснішими вибори від цих перестановок не стали.

1 листопада 2004 р. протоколи голосування до ТВК здали представники усіх дільничних комісій округу. Але одразу виникла проблема - з'ясувалося, що на дільницях № 135, 136, 139 та 141 протоколи підписали не всі члени ДВК, тому ці документи не можна було вважати дійсними. До того ж спостерігачами опозиції було зафіксовано на відеокамеру візит членів комісій до Тростянецької райдержадміністрації, хоча, як відомо, законом заборонено робити зупинки під час транспортування протоколів до ТВК.

Врешті-решт протоколи в територіальній комісії прийняли, але по вищезгаданих дільницях результатів оприлюднено не було. Оголосили їх чомусь лише 2 листопада. Оскільки біля двох третин членів ДВК протоколів не підписали, було запропоновано визнати результати голосування на цих дільницях недійсними.

Варто звернути увагу, що на той час вже було оприлюднено результати голосування сумчан, в тому числі й жителів 165-го округу. Як і в цілому по області, перемогу на ньому здобув кандидат в Президенти Віктор Ющенко (51,3 % проти 28,5 % в його основного опонента Януковича). Голосування на чотирьох <проблемних> дільницях дало ще більший розрив - біля 60 % виборців підтримали Ющенка, в той час як Януковича - близько 7 %.

І саме в той момент, коли загальнодержавний розрив між двома фаворитами президентських перегонів скоротився до менше ніж відсотка і оприлюднення будь-якої нової інформації могло призвести до зміни лідера, члени ДВК на <ющенківських> дільницях передумали підписувати протоколи.

За словами члена територіальної виборчої комісії округу № 165 Івана Перерви, причиною такої дивної поведінки став шалений тиск і погрози, які чинилися на членів ДВК з боку голови Тростянецької РДА Миколи Березіна і його оточення.

Він запропонував своїм колегам розібратися в причинах відмови щодо підписів, але цю пропозицію прийнято не було. За словами п. Перерви, він особисто зустрічав в приміщенні ТВК 3 листопада голову районного відділення профспілки працівників освіти Валентину Соломахіну і вважає аж ніяк не випадковим збігом той факт, що більшість <відмовників> є вчителями. До того ж свою відмову члени комісій мотивували просто-таки абсурдними причинами - що вони не змогли спокійно підрахувати голоси через: фото та відеозйомку з боку журналістів та опозиційних спостерігачів, а також через те, що останні постійно говорили по телефону (!!!).

Щоправда, ними було заявлено і про тиск з боку підозрілих осіб, які нібито стояли біля дільниці, але визнано, що за допомогою до міліції вони не зверталися. І саме ці, з дозволу сказати, <причини>, мали 4 листопада 2004 р. підтвердити або спростувати в ТВК. Засідання останньої, призначене на 12 годину, теж продемонструвало неабиякий рівень прозорості рішень. Спочатку представник Януковича Олександр Сліченко домігся заборони членів ТВК щодо присутності на засіданні правника Романа Вороненка і журналіста Центру досліджень регіональної політики Костянтина Єлішевича. Мотивація була на рівні попередніх - виявляється, останні заважали засіданню комісії, мовчки сидячи на своїх місцях ще до його початку. На самому ж засіданні, яке розпочалося з майже годинним запізненням, рівень <аргументів> членів ДВК було визнано достатнім. За цей маразм проголосувало більше половини присутніх на засіданні. Таким чином, через нелюбов окремих персон до відеокамер і фотоапаратів було брутально знехтувано голоси біля 7 тисяч громадян.

До речі, щодо відеокамер. Члени територіальної комісії проявили абсолютну солідарність зі своїми колегами нижчого рангу щодо неприязні до публічності в роботі. Ними було агресивно атаковано журналістку Світлана Яковенка з охтирської газети <Город А>, яка фільмувала <торжество демократії>, і змушено припинити відеозйомку, бо 26 членів ТВК проголосували за заборону знімати засідання. Що поробиш - чесні люди не полюбляють, коли хтось дізнається про їх чесність. Сам факт вражає своєю <беспрєдєльністю>, хоча, здавалося б, чимось здивувати нас уже важко. І на мою особисту думку, заднім числом вкрасти в людини її громадську позицію є ще більш підлим і цинічним вчинком, аніж позбавити її життя.

З точки зору букви закону, ці протоколи про визнання голосування не дійсним на дільницях № 135, 136, 139 та 141 були складені з грубими порушеннями Закону України <Про вибори Президента України>.

Порушено ст. 80 Закону України <Про вибори Президента України> щодо підстав визнання голосування недійсним. В ній зокрема йдеться:

п. 1. Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним за наявності лише таких обставин:

1) випадків незаконного голосування (вкидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частиною сьомою статті 76 цього Закону; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує десять відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці;

2) виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на десять відсотків кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці;

3) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці.

В нашому випадку підстава на всіх чотирьох дільницях була одна - моральний тиск та <заважання> працювати членам дільничних комісій під час голосування та підрахунку голосів з боку спостерігачів, представників кандидатів, представників засобів масової інформації <які постійно фотографували, знімали на відео, розмовляли по мобільним телефонам>.

Зазначені підстави визнання голосування не дійсним є юридичним нонсенсом, так як про всі ці випадки не складено жодного акту виборчою комісією 31 жовтня 2004 року, нікого хто <заважав> не було видалено з виборчої дільниці, нема жодного повідомлення правоохоронним органам 31 жовтня 2004 року про будь-які правопорушення на дільницях. Головне, що законом взагалі не передбачені зазначені підстави визнання голосування не дійсним. Насправді протоколи з результатами голосування на зазначених дільницях були складені та доставлені до ТВК 1 листопада 2004 року, деякі навіть були оголошені, деякі ні (про це повідомив член ДВК), але ці протоколи були підписані тільки деякими членами виборчих комісій (в одному випадку - 6, про що повідомив один зі представників кандидата на пост Президента, який спостерігав за виборами на одній із дільниць).

Матеріал підготовлено Центром досліджень регіональної політики, м. Суми