1 лютого у с.Хоружівка Недригайлівського району на сільському цвинтарі поруч з могилою батька Андрія Андрійовича поховали матір Президента України Віктора Ющенка Варвару Тимофіївну

Варвара Тимофіївна померла вночі 31 січня у одній із столичних клінік на 87-му році життя. Народилася вона 27 листопада 1918 року у Хоружівці. У 1939 році закінчила Лебединську школу вчителів і в серпні була призначена вчителем Деркачівської неповної середньої школи Недригайлівського району, де по вересень 1941 року працювала вчителем початкових класів. Після війни працювала вчителем 1-4 класів, вчителем математики Хоружівської школи. У 1955 році заочно закінчила Глухівський учительський інститут. Ветеран праці.

13 січня 2005 року за значні заслуги в утвердженні християнської моралі нагороджена орденом Святої Великомучениці Варвари. Нагороду вручив святіший патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Мала двох синів, семеро онуків та троє правнуків.

Кілька тисяч людей зібралося на похорон Варвари Тимофіївни. Провести в останню путь шановану на селі людину прийшли жителі усієї Хоружівки, рідні та близькі. Віддати шану померлій приїхала і офіційна делегація Сумської міської ради на чолі із в. о. міського голови Сергієм Клочко.

Щоб ушанувати пам'ять матері Віктора Ющенка та підтримати Президента у ці скорботні хвилини, до Хоружівки також прибули спікер українського парламенту Володимир Литвин, Державний секретар Президента України Олександр Зінченко, представники фракцій "Наша Україна", БЮТ, інших депутатських груп та фракцій.

Труну з тілом Варвари Тимофіївни на руках несли до хоружівської церкви Святого Андрія Первозванного, де відбулося останнє прощання з покійною. Ця церква збудована за сприяння синів Варвари Тимофіївни Віктора та Петра Ющенків.

Згідно з місцевою традицією, по дорозі від рідного будинку до церкви, похоронна процесія зупинилася біля сільської школи, де Варвара Тимофіївна Ющенко усе життя пропрацювала вчителькою математики. Там з нею простилися її колишні учні та колеги-вчителі.

Односельчани шанували Варвару Тимофіївну за добру вдачу, людяність, принциповість, чесність і згадують її як людину, яка дотримувалася християнської моралі. Варвара Тимофіївна дуже любила рідне село і не хотіла переїжджати до Києва, говорила, що старе дерево не пересаджують.