Усе ж таки журналісти - дуже черстві люди! Покритикують яку-небудь поважну людину і забудуть. І сплять собі спокійно. А людина страждає, місця собі не знаходить...

Візьмемо для прикладу таку відому особистість, як Олександр Михайлович Царенко. Того, який вже-не-ректор-але-ще-депутат. Влітку минулого року усі сумські писаки "відривалися" на ньому, як хотіли. І хабарництво у аграрному університеті йому у вину ставили, і за спробу "совокуплєнія" вузів його розпинали, і фонд, де за благодійні внески джипи купували, йому пригадали.

Але Олександр Михайлович терпів. Зціпив зуби, але терпів. Тільки, здається, "Данкору" пальчиком погрозив: "От я на вас у суд! Не примушував їх ніхто платити!" Але одразу ж і пробачив. Добра людина.

Проте людські сили не безмежні, а може, вік дається узнаки - все ж таки 55 років, голова он уже вся сива. Не витримав депутат малесенької публікації у газеті "Твоє право", яка набралася достатньо нахабства, щоб процитувати аграрного, чи то пак, народного депутата. Взяли та й надрукували фразу, яку і так усі знають - "Можете считать меня идиотом, но я буду ректором, а Янукович - Президентом". Воно, правда, і Олександр Михайлович не ректор СНУ, і з Януковичем якось недобре вийшло...

Тож вирішив не-ректор відстояти свою честь і заявив на повен голос: "Не казав я такого!" А заодно замислив грошей тисяч двадцять з газети збити - здоров'я ж треба підлікувати. Щоправда, може, трохи забагато запросив, бо тури, скажімо, в Емірати коштують лише півтори-дві тисячі доларів.

І лише тепер стало зрозуміло всю глибину мужності Олександра Михайловича. Адже, як написано у позовній заяві, "після ознайомлення з цією публікацією у позивача значно погіршився стан здоров'я, він майже не відпочиває вночі, з'явилися головні болі та болі в області серця". Зважте на те, що з часу публікації минуло ВІСІМ місяців! І всі ці вісім місяців Олександр Михайлович не спав ночами і потерпав від болю в голові та в області серця! Ну просто кремінь, а не людина.

А ми з вами, шановні земляки, весь цей час спокійно спали. І нам усім разом колективно наснилася ця фраза Олександра Михайловича.

От тільки я відтепер як згадаю, до чого довів таку мужню людину, так не можу заснути. І болі якісь підозрілі з'являються чи то в області серця, чи в районі апендициту... І в Еміратах я ніколи не був... Може, злітати?