Якщо на Стрітення холодно, то весна буде теплою і ранньою

Як не набридла зима зі своїми морозами, а сьогодні я дуже хочу, щоб було холодно. Все просто: холоднеча на Стрітення - доволі точна прикмета того, що весна буде ранньою і теплою. А те, що морози, принаймні сьогодні, здаватися не збираються, дає на це надію. Власне, саме цього дня вирішується доля всієї зими - здасться вона на милість весни чи ще попсує нам трохи настрою. Вже сама назва цього свята - Стрітення (або Зимобор, Громниця, Зимова Перуниця) - говорить сама за себе, бо, як вважали в народі, цього дня вже <стара> Зима зустрічається з юним Літом та міряється силами. Хто кого переборе, такою й погода буде до початку березня. Тому кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою. Якщо до вечора стане тепліше - Літо перебороло Зиму, а якщо холодніше - Зима. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий врожай на полях і роїння бджіл. Вітер - погана ознака. Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле вийдеш не скоро.

Християни святкують Стрітення на сороковий день після Різдва. За церковними канонами, саме в цей час Діва Марія вперше переступила поріг церкви після народження Сина (адже доти жінкам-породіллям заходити до храму забороняється). За звичаєм, через сорок днів після народження здійснювався обряд посвяти первістка Богу. При храмі, куди принесли Немовля та жертву за нього (двох голуб'ят) Йосип і Марія, жив старець Симеон, якому Духом Святим було обіцяно, що він не помре доти, поки своїми власними очима не побачить Спасителя. Тут святий праведник Симеон і побачив маленького Христа, і тепер міг спокійно померти, бо нарешті зустрів Месію, і йому відкрилася таємниця життя і смерті в явленні Богонемовляти. Тому цього дня у церкві правлять службу: під час літургії співають священні тексти та, зокрема, слова праведного Симеона, які він промовив, зустрівши Господа, під назвою <Молитва Симеона>.

Також у храмах святять воду і свічки. Стрітенська свічка має особливу силу - захищає від грози та пожеж: коли розпочиналася гроза - свiчки запалювали, щоб блискавка хати не спалила. Саме цю свічку дають людині в руки, коли вона йде в останню путь. Коли ж після служби приходили з церкви, <громничну> свічку запалювали - щоб весняна повінь не шкодила посівам і щоб мороз дерева не побив. Від <громничної> свічки і саме свято подекуди називали Громницею.

Освячена стрітенська вода має такі ж цілющі властивості, як і йорданська: нею лікують хвороби, натирають хворі місця, а ще вона захищає від <дурного ока>. Навесні, виганяючи худобу в поле, теж скроплювали її стрітенницею, а пасічники - бджіл і вулики. Цiєю водою батьки благословляли синів, проводжаючи на війну, чумаків, виряджаючи в далеку дорогу зі словами: <Боже вам помагай!>, писав етнограф Олекса Воропай.

Та головне - в цей день, кажуть, зима йде туди, де було літо, а літо - де була зима. Селяни в цей день, як правило, не працювали й уважно придивлялися до погоди, бо <лютий до березня в гості приїжджає>, щоб <на Стрітення зимі з весною зустрітися>.

У часи язичницьких вірувань цього дня молилися до Сонця, співали замовляння на тепло. Як символ Сонця і світла - запалювали смолоскипи. Також від сьогодні вже починали писати великодні писанки.