До голови обласної ради В'ячеслава Шапошніка та редакції "Дг" надійшло колективне звернення мешканців с. Сад Сумського району. Півтори сотні підписів стоять під заявою з багатообіцяючою назвою: "Про притягнення до відповідальності директора АТ Агрофірми "Суми-насіння" А.І. ЗАЇКИ та депутатів Садівської сільської ради, що незаконно лобіюють його приватні інтереси".

"Жителі с. Сад просять Вас втрутитись у протистояння між нами та директором АТ Агрофірми "Суми-насіння" Заїкою А.І., який у придбаному за 60 тис. грн. у Сумського обласного підприємства "Сумиоблагротехсервіс" га ім'я своєї доньки, засновника ПП "Агросервіс Суми-насіння", в приміщенні лабораторного корпусу планує розмістити шкідливе виробництво, пов'язане з підробкою та протруюванням насіння. Зазначене виробництво зв'язане з застосуванням дуже токсичних хімічних засобів захисту рослин та викидом у повітря пилу та відходів підробки насіння, - сказано, зокрема, у заяві. - Крім того, процес зберігання насіння потребує його періодичної фумігації, що пов'язано з використанням газів першого класу небезпеки (фосгіну та бромистого метилу), а складські приміщення потребують дезінсектизації токсичним препаратом актелік. Причому, саме приміщення придбаного Заїкою лабараторного корпусу стоїть прямо на джерелі цінної питної води, якою раніше користувалися жителі села. Поряд з цим приміщенням не далі як за 30 метрів знаходиться артезіанська свердловина, школа, житлові будинки."

Далі, на двох сторінках комп'ютерного набору, описується в подробицях, як пан директор "протягував" необхідні йому рішення через сільську раду, вибивав паркову ділянку під розміщення вагової й експериментальної висівки насіння тощо. Крім того, люди ставлять питання щодо законності приватизації агрофірмою А. Заїки дитячого садочку, який він зараз "намагається загнати за 100 000 доларів". Одним словом, - екологічна катастрофа місцевого значення!

Не довго думаючи, ми з в.о. начальника екологічної інспекції в м.Суми та Сумському районі Іриною КАШПУР виїхали в зону екологічного лиха. Завітали до директора агрофірми "Суми-насіння" Андрія ЗАЇКИ.

- Ну, ведіть, показуйте свою отруйну лабораторію!..

- Що? - здивуванню Андрія Івановича не було меж. А потім, ніби щось пригадавши, махнув рукою - Ходімте, побачите все на власні очі.

Простуючи дорогою між складські приміщення, ми проминули якусь зелену зону: трава, дерева. Чи не той парк, про який йшлося у листі? Виявляється, той. Тільки не парк, а колишня автозаправка, на місці якої й розташується офіс та вагова. Йдемо далі, аж поки не зупиняємося між двома великими бетонними корпусами з порожніми вікнами. Далі - 3 металевих гаражі й приватні будиночки.

- Оці гаражі побудовані незаконно, - прокоментував А.Заїка і повів у двір того корпусу, що праворуч. Там поралися навколо бетонних плит робітники з автокраном. У середині просторого приміщення було пусто, забетонована підлога була поруйнована Під однією з бокових стін у копанці весело хлюпалися каченята. Невже це оте саме джерело цінної питної води? За словами Андрія Івановича, раніше тут була взірцево-показова ферма, куди привозили господарників з усієї області - вчитися, як правильно глядіти корів. Потім приміщення стало нікому не потрібним, його потроху розбирали на будматеріали мешканці навколишніх будиночків. А в середині утворився смітник, серед якого комфортно себе почували хіба що бомжі.

- Оце все ми вичистили, тепер ремонтуємо, - розповідав директор. - А буде тут не лабораторія чи якесь виробництво, а звичайнісінький склад. У нас контракт з французами на постачання ячменю - складських приміщень не вистачає!

Насіння ячменю "на експорт" складується у спеціальних мішках. Воно обробляється і, дійсно, протруюється на виробничій базі агрофірми, - там, де й кілька десят років тому. Останнім часом Андрій Іванович хіба що підкупив деяке сучасне обладнання. Поряд - людське житло, в тому числі й будинок директора, - і нічого, з екологією все гаразд. Побували ми й у виробничих приміщеннях: пахне зерном, все чисто, акуратно... Згадали й дитсадок. Він, як і клуб, збудований за кошти підприємства ще в радянські часи. Передавати цю "соціалку" на баланс сільської ради Андрій Іванович не хоче. По-перше, це майно ще не розпайоване між акціонерами агрофірми. А по-друге, ще їм самим знадобиться. А у сільради є свій дитсадок, в якому сьогодні й так забагато вільних місць - менше стало малечі у Саду.

Директор "Суми-насіння" багато розповідав про своє підприємство, про плани і проблеми. В усьому тому чулася неприхована гордість господаря за свою справу. Чого варта лише середня заробітна плата на підприємстві - 1300 гривень! Чи багато підприємств, пов'язаних з АПК, можуть похвалитися таким рівнем оплати рядових працівників? А 700 тисяч гривень, сплачених "Суми-насінням" минулого року до бюджетів всіх рівнів, в тому числі й до бюджету села Сад?

- От доведуть - перереєструюсь у Сумах, - спересердя говорить А.Заїка. - Буду всі податки місту віддавати. Що тоді?..

Що це: позиція ображеної людини діла чи поза хазяїна села, який все тримає у своїх руках? Але ж інформація, викладена у колективному зверненні, м'яко кажучи, не знаходить підтвердження. В усякому разі, загрози екологічної катастрофи ми не помітили.

- На момент обстеження ніяких порушень екологічного законодавства не виявлено, - так прокоментувала результати перевірки Ірина Кашпур. - На даному етапі говорити про якісь порушення не можливо, оскільки на сьогоднішній час провадиться тільки ремонт власного приміщення, яке планується використовувати під склад. Під час проведення ремонту порушень екологічного законодавства теж не виявлено. У випадку ж, коли цільове призначення приміщення буде змінено, підприємству доведеться це погоджувати з усіма відповідними інстанціями.

Що ж, будемо чекати. В усякому разі, можна сподіватися, що пильні садівчани не прогавлять той момент, коли горезвісний склад перетвориться на отруйну лабораторію. А вже тоді... Ну, аби тільки не було пізно, так?