Ця неприємна історія трапилася з одним із жителів Лебединського району. Бажано, щоб кожен із власників зброї, прочитавши цей матеріал, зробив для себе певні висновки, аби не потрапити в подібну прикру ситуацію.

Січневого дня до чергового по міськрайвідділу міліції звернувся чоловік похилого віку і заявив, що двоє невідомих насильно забрали у нього мисливську рушницю. Він розповів, що хотів на городі встрелити лисицю, яка наробила шкоди. А тут раптово в господарство навідалися несподівані гості у камуфляжних костюмах, обвішані патронташами, і забрали рушницю. Один із незнайомців був схожий на особу кавказької національності і раніше в селі його ніхто не бачив. "А рушниця, - продовжував дід, - була гарна, тисяч на дві потягне..."

Найбільше занепокоєння викликало те, що ця подія сталася напередодні свят-вечора, і старий не міг про неї нікуди повідомити, бо не було чим доїхати в Лебедин та нізвідки зателефонувати.

На місце пригоди (до діда додому) виїхала чи не третина особового складу міськрайвідділу міліції. По дорозі йому знову і знову задавали запитання щодо ситуації, дещо з'ясовували. Аналізуючи його відповіді і бачачи розгубленість, працівники міліції відчули: тут щось не так. А коли приїхали в село і один з оперативників запитав у дружини потерпілого, де рушниця, стара жінка, злякана такою чисельністю міліціонерів, відразу ж вказала рукою на шафу. Відкривши дверцята, серед одягу побачили рушницю, яку тривалий час ніхто не брав у руки.

Дід такої розв'язки ніяк не очікував і, трохи не плачучи, розповів, що йому конче необхідна рушниця, та, на жаль, в середині лютого закінчувався термін дозволу на її зберігання та носіння, а платити за продовження терміну дозволу у нього немає коштів. Отож і вдався до такої брехні. В іншому випадку він міг залишитися без рушниці, яку б у нього вилучили працівники міліції, оскільки не пройшов перереєстрацію зброї.

Пожартував дід, не подумавши про наслідки. Прокуратурою району з цього приводу порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 383 Кримінального кодексу України. Згідно з нею, неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинене з корисливих мотивів, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той же строк.

За інформацією прокурора Лебединського району