В той час як загальна кількість цих закладів по області зростає, чисельність їх членів, навпаки, зменшується. Сьогодні це в основному медики та пенсіонери. Причому найбільшим "успіхом" лікарняні каси користуються в тих районах, де справу беруть до своїх рук місцеві органи влади. Здешевлення лікування та оновлення матеріальної бази лікувальних закладів - такими були головні цілі створення лікарняних кас. З кожним роком кількість цих закладів на Сумщині зростала, і сьогодні вони є майже у кожному районі області. А ось кількість членів лікарняних кас постійно зменшується. Директор Сумської міської лікарняної каси Дмитро Кравцов каже, що за статистикою основна причина - перехід на іншу роботу і припинення сплати внесків за старим місцем роботи. Обласна влада колишній успіх і нинішню непопулярність лікарняних кас коментує більш відверто. Начальник обласного управління охорони здоров'я Микола Близнюк каже, що не покладає відповіідальності на головних лікарів, "тому що це громадська організація і вона повинна бути спільно організована не за участю головних лікарів, а спільно з громадськістю." Втім, деяким районам вдається утримувати рівень популярності лікарняних кас, зокрема, Білопільському, Липоводолинському, Недригайлівському та Путивльському. Голова Білопільської лікарняної каси Володимир Хитрий підкреслює велику роль в цьому всіх гілок районної влади. Результатами білопільчани пишаються - "7 мільйонів затрачено всіма лікарняними касами, 2 мільйона з них - це Білопільська районна лікарняна каса. І це не враховуючи медичну апаратуру, яку ми передали нашій лікарні майже на 40 тисяч гривень." А як ставиться до лікарняної каси безпосередньо населення? Про це ми дізнавалися на вулицях обласного центру: "Я чув про лікарняні каси, але все одно доводиться купляти ліки", "Чула, але не знаю що це таке. Коли я лежала у лікарні, то мене питали чи я маю відношення до цієї каси, але я не знаю що це." Тож доки чиновники з'ясовують, хто винуватий у непопулярності лікарняних кас, населення просто про них не знає.