Код щастя, любові і тепла - свої рушники учні ПТУ № 23 створюють лише з добром у серці. І це добро йде від 15 юних сердець. Кістяк складають ті, хто виконує почесну місію продовжувача династії ткацтва. Решту, кажуть викладачі, доводиться буквально вмовляти. В цьому році, зізнаються, ця робота далася найважче. За словами майстра виробничого навчання Раїси Калмикової, "У нас в тому році теж було 11 чоловік, а ліцензія на 30 чоловік, але дуже важко набрати таку кількість, ми ледь одну групу набираємо, а дві, то взагалі важко набрати." Втім, вже зараз викладачі будують райдужні плани на майбутнє щодо відкриття нових спеціальностей - килимоткацтва, гончарства та вишивки. В цьому сенсі кролевчанам пощастило - навчальний заклад буде реорганізовано в коледж народних мистецтв. З огляду на це, є майбутнє і у спеціальності ткач - унікальної для України. Майстер Олена Петрова наголошує - "Це візитна картка не лише Кролевця, Сумської області, а й усієї держави. Тому що до нас приїздять з Канади, Америки і ми виготовляємо на їхнє бажання якийсь тканий виріб". Буму в профтехучилищах немає, кажуть освітяни, через складну демографічну ситуацію. Окрім цього, існує велика конкуренція серед навчальних закладів та відсутність попиту на деякі виробничі професії. Без якісного робітника не буде багатої країни - вважають в профільному Міністерстві. Відтак, міністр Ніколаєнко обіцяє наступного року утричі збільшити кошти на друк спецлітератури, а також затвердити програму матеріально-технічного оновлення профзакладів. Якщо будівельників та спеціалістів сфери послуг заробітна плата більш-менш задовільняє, бо попит на них є, то з механізаторами чи сільськими будівельниками в області великі проблеми - їхати на село, а відтак і йти до профільних ліцеїв ніхто не хоче. Тож Сумська область, яка здавна була регіоном аграрним, навчання майбутніх трактористів змінює на інші - вирощування бур"яну в людський зріст.