У Сумах продовжують зникати кришки водопровідних і каналізаційних люків. Наразі в місті відкритими стоять більше півтисячі колодязів різного призначення. Люк важить близько 20 кілограмів. У пункті прийому металу за один кілограм реально отримати не більше гривні. Отож, виручка крадіїв складає приблизно двадцятку. Реальна ж вартість чавунного люку - більше півтисячі гривень. Якщо помножити її на кількість необхідних обласному центру кришок, теж десь 5 сотень - виходить кругленька сума у чверть мільйона. Міський бюджет грошей на ліквідацію цих пасток для перехожих не виділяє. А отже, "Міськводоканалу" доводиться викручуватись самотужки. Частина коштів, що населення сплачує за послуги підприємства, використовується фактично не за призначенням. Тобто, придбана кришка люка означає, що, наприклад, у Вас у підвалі не поміняють трубу, не вистачить грошей на нову заслінку тощо. А часом подібні крадіжки можуть впливати і на життєдіяльність усього міста. "На минулій неділі у зв'язку з тим, що була зворована кришка люка і не тільки на напірному колекторі, ми змушені були на 5 годин зупинити усі водозабори міста, щоб виправити аварийну ситуацію," - обурюється директор комунального підприємства "Міськводоканал" Василь Гура. Як попередити крадіжки і де взяти кошти на заміну вже вкрадених кришок? Василь Гура вже вкотре піднімає це питання на апаратній нараді при міському голові. Геннадій Мінаєв переадресовує його до управління житлової політики, проте заступник начальника управління Валентина Єрьоменко відповідати чомусь соромиться: "Не хочу я зараз, поті поговоримо по цьому питанню". "Вони завжди будуть, ці камери", - відповів мер, проте розмови так і не вийшло. Проблема залишається відкритою - і в прямому сенсі також. Давня ж ініціатива - пластикові кришки для люків - в обласному центрі ставлять лише у зелених зонах. Вироби і досі не мають документів, що підтверджують їх відповідність державним стандартам.